Уроки

Тема: Хліб на столі – щастя на землі. Т. Коломієць «Хліб».  Робота за ілюстраціями.

Мета: познайомити учнів із життям і творчістю Т.Коломієць; навчати учнів виразно читати, аналізувати прочитане, виділяти в творі головну думку; збагачувати словниковий запас, формувати уміння образно описувати відомі предмети; розширювати знання учнів про символи України; формувати ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави, до праці.

Обладнання: О.Я. Савченко. Читанка. 2 клас, частина друга; презентація про Т.Коломієць;презентації; пам’ятка „Бережи хліб”; коровай на рушнику; картки з творчим завданням, паперові колоски.

Форми і прийоми: бесіда, розповідь, робота в парах, асоціативний кущ, «Сенкан», ігрові технології.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Створення психологічного настрою

Любі діти, у наш клас

завітали люди щирі.

Привітайте в добрий час

гостей посмішкою й миром.

Ми вам раді, люди добрі,

і вітаєм щиро вас.

І запрошуєм ласкаво

на урок у другий клас.

Щоб урок наш був цікавим і повчальним, як ви будете працювати?

Девіз уроку

Слухати уважно!

Читати виразно!

Працювати старанно!

- Я також очікую від вас плідної праці. Сподіваюсь, що ви будете активними, кмітливими, розумними, уважними, організованими.

- Я сьогодні на урок прийшла з гарним настроєм, а який настрій у вас?

- Сьогодні план нашого уроку знаходиться в маленьких зернятках, з яких ми складемо колосок. Виконаємо всі завдання – чекайте в кінці уроку сюрпризу.

План уроку

1. Мовна розминка.
2. Оголошення теми та мети.
3. Зустріч з групою  « літераторів».
4. Робота над текстом.
5. Фізкультхвилинка.
6. Цікаві завдання.
7. Підсумок уроку. Сюрприз.
8. Домашнє завдання. 
9. Отже перша зернинка  Мовна розминка

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1.  Гра "Знайди зайве слово".

Рідний край, земля батьків, книга, Вітчизна, Батьківщина.

Хліб, поля, колосочки, прапорець, хлібороб.

Село, хати, садки, стежечки, стіл, річечка.

2.  Чистомовка.

На-на-на — рідна... (сторона).

Ай-ай-ай — наш рідненький... (край).

Жу-жу-жу — землю... (бережу).

Ба-ба-ба — золоті... (хліба).

Ті-ті-ті — руки... (золоті).

3. Гра «Розумники».
Здогадатись якого слова не вистачає у римованому рядку.
Сійся жито і пшениця, -
Буде дітям – … (паляниця)
Для веселої малечі
Бублик вигляне із … (печі)
А рум’яний … (колобок)
Скочить прямо на зубок.
Виросте всього доволі
На широкім житнім … (полі)
Запеклося сонце в хлібі,
Хто зростив його – … (спасибі).

3.  Розчитування.

а) За індивідуальними таблицями №4 (дод. 4) 6 рядок з голосни­ми [е, і, о].

б) Робота з скоромовкою. (Діти читають «луною», хором, самостійно напівголосно, розказують напам’ять)

• На печі, на печі

Смачні гарячі калачі.

Хочеш їсти калачі,

Не лежи на печі.

в)  Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.

                                                              -б

                                                               -бець

                                                               -бороб

Хлі ----------------------------------------- -бчик

                                                              -бний

                                                              -бина

                                                              -бниця

г) Уточнення значення слова "хліб".

1. Робота в парах.

- Гра „Із слів по букві”

(у кожному слові візьміть ту букву, яким по черзі записане слово і запишіть нижче у клітинки):

хата, млин, мрія, фарба

-          Яке ми слово прочитали? (хліб)

—  Яке значення слова "хліб"?

—  Словники української мови подають багато значень цього слова. Показую презентацію.

    Хліб — продукт харчування, випечений з борошна.

Хліб — це зерно, яке перемелюється на борошно.

Хліб — поле, засіяне зерновими рослинами.

Хліб — прожиток; заробляти на хліб.

Хліб насущний — це щоденні, звичайні харчі.

—  Чи можна уявити хоч один день без хліба?

—  Які сорти хліба ви знаєте?

{Вчитель показує малюнки різновидів хліба).

—    Чому кажуть "хліб святий"? (У народі хліб називають святим, що говорить про його величезну цінність для людей.)

—    Сьогодні на уроці ми про це дізнаємось.

ІІІ.  Цілевизначення та планування навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку

Наступна зернинка Оголошення теми та мети

1. Вступне слово вчителя.

- Хліб! Яке щире і тепле почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини!

Хліб на столі – велика радість людям. Адже він увібрав у себе тепло сонця, всю щедрість матінки-землі, всю наснагу й невтомність людської праці.

—  "Хліб наш щоденний дай нам сьогодні..." — промовляємо ми в мо­литві. Відколи себе пам'ятаємо, щодня споживаємо хліб. Здається, що хліб був завжди. Чи це так?

  Вчені вважають, що в давнину люди споживали зерна дикоростучих рослин, коли їм не щастило на полюванні. Згодом зерна почали розмо­чувати у воді, роздрібнювати на камені. Минуло ще багато років і люди навчилися випікати на розпарених каменях прісні коржі. Це і був пер­ший хліб.

    Від темної, твердої, з кам'яною пилюкою паляниці до випеченого пухкого хліба — калача, короваю — минуло тисячі років. За цей час у різ­них країнах світу хлібороби навчилися з диких, зернових рослин виро­щувати високо-врожайні сорти пшениці, жита, ячменю, а пекарі випіка­ють величезну кількість хлібних виробів — близько 800 видів.

   Як бачите, такий звичний для всіх хліб має давню і цікаву історію. Тому і написано на цю тему багато казок, розповідей, книжок.

-          Сьогодні на уроці ми прочитаємо твір української  письменниці Т.Коломієць"Хліб".

-          Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

Хочу дізнатися: як до нас приходить хліб, чому хліб вважають найбільшим скарбом?

Хочу навчитися: виразно читати, вибирати з прочитаного головне, робити висновки.

Отже сьогодні на уроці ми навчимось виразно читати, аналізувати прочитане, виділяти в творі головну думку.

 ІV. Опрацювання навчального матеріалу

Наша наступна зернинка Зустріч з групою  « літераторів».

1. Знайомство з автором.

-          Зараз ми переглянемо презентацію про Тамару Коломієць і наші літератори розкажуть про цю письменницю.

1.Тамара Опанасівна Коломієць народилася у 1935р. в місті Корсунь-Шевченківський на Черкащині. Мати багато працювала, тому вихованням дівчинки займалася бабуся. Мама дівчинки працювала лікарем, але Тамарі ця професія була не зовсім зрозуміла: лікарня, амбулаторія, виклик, знову лікарня.

2. Дідуся і татка, на жаль, уже в ранньому дитинстві у дівчинки не було: дідуся забрала громадянська, а татка — Друга світова війна. Але був ще маленький братик, якому доводилося власноручно майструвати вітрячки, літачки та кораблики.

3.Тамара Опанасівна належить до покоління, дитинство якого було перерване війною. Ще до війни дівчинка вміла читати. А потім усі підручники замінив «Кобзар» та бабусині козацькі й чумацькі сумовиті пісні, казки, загадки, лічилки, яких вона знала безліч

4. Тамара Коломієць закінчила Київський університет. Ще студенткою стала відомою поетесою. Перша книжечка віршів називалась «Пролісок». Вона написала багато віршів, казок, лічилок, загадок для дітей.

Наступна зернинка Робота над текстом.

2.Словникова робота.

Читання словосполучень «луною» за вчителем. Читаємо по одному словосполученню і пояснюємо, що воно означає.

Золоте зерно – велике, гарне, доспіле.

Золоте проміння – сонячне, яскраве.

Золоті руки – роботящі руки.

Золотава шкоринка – добре випечена.

Позолоченій стеблині – жовтій.

Позолота від вогню – запечена шкоринка.

Золотий колос – важкий, повний

3. Первинне сприймання тексту.

- Зараз я вам прочитаю цей текст. Слухаючи його, заплющіть очі і спробуйте уявити себе поруч з хлібом, про який я вам читатиму.

- Крім цього, вам потрібно буде визначити жанр тексту та передати почуття, які викликав у вас цей твір.

(вчитель читає)

- До якого жанру належить цей текст? (оповідання).

- Які почуття викликало це оповідання у вас?

Радість, гнів, страх, повага, тривога, задоволення, вдячність.

- Уявили хліб, про який слухали? (так).

Тестування
1. Принесли на столі і поклали ...
а) зошит;
б) хліб.
2. Шкоринка була ...
а) золотава;
б) хрустка.
3. За хлібом доглядали ...
а) золоті руки;
б) мамині руки.
4. Лежить хліб ясний, як ...
а) золото;
б) сонечко.
ВІДПОВІДІ:
1.б 3. а 2.а 4. б
Щоб перевірити тести обміняйтеся картками.

4. Гра «Не перервіть ланцюжок».

Учні одне за одним читають текст по одному реченню.

А зараз Фізкультхвилинка.

Фізкультхвилинка

                                               Що ж, мабуть, прийшла пора

                                               трохи відпочити.

                                               .............. хоче на фізкультхвилинку

                                               всіх вас запросити.

- Спробуємо і ми „виростити урожай”.

            А ми зерно сіяли, сіяли                                           показати рухи руками, як

            у земельку свіжую,                                                  сіється зерно.

            свіжую.                                                                     Присісти, повільно

            І з’явились першії листочки,                                 підіймаючись, показати

            а з них повні, гарні                                                 ріст колосків.

            колосочки!                                                               Повороти тулуба, нахили

            До сонечка повернулись                                        вперед.

            і сонечку уклонились.

            Вітер колоски хитає,                                               Помахування піднятими руками.

            до зерняток промовляє:                                          Розведення рук в сторони.

            - Ви і повні, і хороші, -                                           Показати руками

            буде урожай хороший.                                           великий урожай.

Цікаві завдання наша наступна зернинка.

5. Гра «Розвідники».

-  Скільки разів у тексті зустрічається слово хліб? (П’ять разів)

6.  Аналіз змісту і вибіркове читання.

—  Які слова зустрічаються у тексті найчастіше?

—  У якому значенні вжито вирази з словникової роботи?

—  Що позолотило хлібину? Прочитайте, що зробили роботящі руки.

—      Знайдіть опис спеченого хліба. З якими пропозиціями звертається хліб до людей? Як ви розумієте ці слона?

7. Гра «Дочитай речення»

(робота в парах )

-         Один учень читає початок речення, інший дочитує.

8. Гра „Ланцюжок”

- Ми „зібрали” хороший урожай, а, як дійсно працюють люди над вирощуванням хліба?

- Прочитаємо третій абзац тексту.

- Пронумеруйте послідовно всі види діяльності, що виконує людина при вирощуванні хліба:

                                   2     доглянули

                                   6     принесли

                                   3     зібрали

                                    1     посіяли

                                   7     поклали

                                   5     спекли

                                   4     змололи

- Пограємось у гру „Ланцюжок”:

(називаючи кожне наступне слово, починаємо від першого!)

- Перевірити послідовність дій, допоможуть нам загадки і перегляд презентації.

а) Кінь стальний, вівса не просить,

    а оре і косить.                                                                  (трактор)

Спочатку орють землю.

б) Мій брат Кіндрат через

    землю пройшов, золото знайшов.                                 (зерно)

Потім засівають поле зерном.

Доглядають за посіяним, знищують шкідників.

в) По полю бродить, зерно молотить,

    жне, косить – хліба не просить.                                    (комбайн)

Після цього комбайнами збирають урожай.

г) Я не їм вівса, ні сіна,

    дайте випити бензину, -

    усіх коней обжену,

    куди хочеш побіжу.                                                        (машина)

І зерно машини перевозять на елеватор.

д) На дирявім мості

танцювали гості.                                               (сито і борошно)

Далі його перемелюють на борошно.       

Потім борошно завозять на хлібокомбінат, де і випікають хліб.

- Ось бачите, діти, який складний, важкий шлях проходить хліб, скільки людей бере в цьому участь, поки ми його побачимо в себе на столі.

9. Добір синонімів.

- Діти, а які є інші слова, близькі за значенням, до слова хліб?

Паляниця, буханець.

10. Гра «Хвости».

Учитель читає початок речення, а учні знаходять усе речення.

11. Робота над ілюстраціями

- Що тримають діти?

- Чому вони це роблять?

- На який рушник кладуть хліб?

Хліб – сіль на вишитому рушнику – символ гостинності  українського народу.

З давніх – давен існує звичай підносити хліб на вишитому рушнику дорогим гостям.

12. Робота з прислів’ями.

Робота в парах. Знайди кінцівку прислів’я.

Складіть прислів’я.

На чорній землі Зима зі снігом – Хліб та вода – Хліб батько -

літо з хлібом. вода – мати. білий хліб родить. нема голода.

Складіть прислів’я.

Хочеш їсти калачі – Як є хліб, Коли хліб на возі – Посієш вчасно,

не буде біди в дорозі. збереш рясно. не сиди на печі. то і до хліба буде.

-         Також хочу познайомити вас із повір’ями.

-         Колись хліб випікали лише круглої форми, як сонце, бо на хлібові й сонці тримаються людські життя.

-         Хліб випікали переважно в суботу і дивились: яке гарно вдається – то буде вдача на цілий тиждень, якщо глевкий – на сльози, підгорить – на смуток, потріскається – чекай новин.

-         Якщо першу хлібину із нового врожаю поділить з іншими людьми,  то злиднів до нового урожаю не буде.

-         Житній зерном обсипають молодих, промовляючи: Сип жито, щоб довго в парі жити, і не сип пшеницю, бо буде вдовиця»

-         З хлібом приходили вітати новонароджених сусіди і родичі. Хлібом – сіллю повинні зустрічать дорогих гостей.

-         Крихти зі столу ніколи не змітали на долівку, ретельно збирали і віддавали курямХліб ріжуть тільки в руках – лівою тримаючи хлібину, притиснувши її до грудей, а правою – ножа.

-         Хліб – це народне багатство, мідь і сила нашої держави. Він потребує бережливого ставлення. Шануйте, бережіть хліб. Поважайте людей, які його зростили.

            Ú Не можна класти хліб вверх дном.

            Ú Як їсти хліб, то не можна лишати недоїдка, бо в ньому вся сила.

            Ú Не годиться одвертати хліб надрізаним боком до стіни.

            Ú Впав ненароком кусень – то підніми і поцілуй його, перепрошуючи за образу.

13. Гра «Складіть правила».

- З поданих слів складіть і запишіть правила поведінки із хлібом.

Гратися, не, хлібом, можна. (Не можна гратися хлібом)

Хліба, не, зайвого, бери. (Не бери зайвого хліба)

Доїдати , потрібно, хліб. (Хліб потрібно доїдати)

Віддай, або, черствий, тваринам, хліб, птахам. (Черстрий хліб віддай тваринам або птахам)

14. Методика "Кутки". Розв'язування ситуаційних завдань.

- Ви йдете коридором і бачите, що на підлозі лежить шматочок хліба чи булочки.

Як ви вчините в даній ситуації?

Хліб — частина історії і її майбутнього. Є таке страшне слово голод. Людина, яка пережила його, із жахом чує це слово. А скільки довелося пережити нашому народові в голодне лихоліття?

В Україні 1933 року був страшенний голод. Помирали і дорослі, і малі. І зараз кожен, хто пережив це, ніколи до кінця своїх днів не кине шматок хліба на землю, бо перед ним завжди будуть очі тих, хто помер від голоду у ті страшні часи. Хліб потрібно берегти. Якщо кожен учень за день недоїсть або викине 50 грамів хліба, то це по всій школі буде  кілограми. Бережно ставтесь до хліба, бо він — основа нашого життя. Зневага до хліба — це великий гріх. Якщо не берегти хліб, то він черствіє або пліснявіє. Але викидати його не можна, краще віддати тваринам або пташкам. Шанобливе ставлення до хліба виховували у дітей в усі часи. Якщо ж хліб іноді падав на долівку, слід було одразу ж підняти його, поцілувати і покласти хліб на столі низом до верху. Батьки за це карали. Навіть різати ножем хліб годилося тільки "до себе", а не "від себе", щоб тим самим не применшувати його значення. Сідаючи до обіднього столу, люди починали з молитви "Отче наш".

15. Гра «У чому сила хліба?»

- Де починається хліб?

- У тісті.

- Де починається тісто?

- У борошні.

- Де починається борошно?

- У зерні.

- Де починається зерно?

- У землі.

- Де починається земля?

- У рученьках роботящих.

16. Побудова асоціативного куща.

ХЛІБ 

Хлібороб

Поле

Магазин

їжа

Здоров'я

Хлібна Україна

Трав'яниста рослина

Жито

Пшениця

Ячмінь

Смачно

17. Створення сенкану про хліб.

Щ о ? Хліб.

Який? Свіжий, пахучий, духмяний, золотавий.

Цінуємо, бережемо, дорожимо.

Приносить користь, задовольняє потреби у їжі.

Хліб - людська святиня, оберіг.

         Хліб

         Свіжий, духмяний, святий, чорний.

         Печуть, їдять, місять, ріжуть, продають.

         Хліб – усьому голова.

         Життя.

V. Рефлексивно – оцінювальний етап

Наша передостання зернинка Підсумок уроку. Сюрприз.

- Швидко плине час. Ось уже й кінець уроку.

- Діти, скажіть, будь ласка, то чому хліб ми називаємо святим, святинею?

(найдорожчий для всіх і освячений працею багатьох людей).

- А що хотіла нам сказати Т.Коломієць у своєму оповіданні „Хліб”?

(хліб треба любити і берегти).

- Чого навчилися на уроці?

—      Що дізналися нового?

—               Чи досяг кожен із вас тієї мети, яку поставив перед собою на початку уроку?

-    Хліб! Скільки про нього сказано добрих слів, складено віршів, пісень, казок, що за один урок всього, звичайно, не охопиш.

- Так, гарний наш хліб – і білий, і чорний.

Та ні з чим, мабуть, не можна зрівняти коровай.

Ви тільки подивіться на цю красу. Коли печуть коровай – це означає радість, велике свято.

І ми порадіймо, що наша святиня у нас на столі.

Гості мої дорогенькі!

Добра вам бажаю.

І за добрим звичаєм

хлібом пригощаю.

-         Цей духмяний хліб ми скуштуємо на смак і вдихнемо від нього повітря, красу і силу рідної землі.

-         І на згадку про нашу зустріч я вам подарую такі пам’ятки (роздає).

Пахучий хліб на нашому столі,

То виборені радощі родинні,

Пахучий хліб, то щедрий дар землі,

За труд і розум доблесний людині.

Пахучий хліб, цілющий скарб життя,

Його неперевершена вершина,

Він – наша гордість, наше майбуття,

Він – наша творчість і велика сила.

Пам’ятка

¯ З дитинства привчайся бачити в хлібові живу душу рідної землі, сонця і неба; вчися бачити в ньому працю всіх, хто віддає хлібові все своє життя.

¯ Будь непримиренним, якщо бачиш грубе ставлення до хліба.

¯ Старші люди вміють вирощувати хліб - шануй їх за це, вчися в них.

¯ Головним твоїм годувальником завжди був народ. Намагайся віддячити йому за хліб усім добром, на яке тільки ти здатний.

¯ Щоденно чесно заробляй свій хліб, будь терплячим і мужнім у повсякденній праці.

-         Вдома прочитаєте пам’ятку і візьмете до уваги ці поради.

Віночок побажань.

—               Дорогі гості щоб не втратити жодної зернинки, ми зробили для вас колосочки і хочемо подаруємо їх на згадку про наш урок.

Оцінки за урок

VI. Домашнє завдання

Остання зернинка Домашнє завдання

Навчитись виразно читати і переказувати оповідання Т. Коломієць «Хліб», вивчити загадку про хліб напам’ять.

-Настя і Артем вдома спробуйте, будь ласка, скласти загадку або кросворд про хліб.

-         Діти, ви добре працювали. Ми склали колосок. А виріс він на цьому пшеничному полі. А з поля потрапив до людей різними хлібними виробами. Тож шануйте хліб, бережіть і їжте на здоров’я.